1. Механізм дії міді на стійкість шару іржі
Ущільнювач: вони заповнюють мікро-пори та тріщини в початковому шарі іржі, перетворюючи пухкий оксид на компактну клейку патину (основний компонент: -FeOOH).
Підсилювач бар'єру: Щільна патина,-що містить мідь, блокує проникнення води, кисню та корозійних іонів (наприклад, Cl⁻) у сталеву основу, уповільнюючи подальшу корозію.
2. Вплив вмісту міді на характеристики шару іржі
Достатній вміст міді (0,20–0,50%): Відповідає стандартним вимогам і забезпечує утворення стійкої захисної патини протягом 6–12 місяців перебування на відкритому повітрі. Патина щільно прилягає до сталевої поверхні, не відшаровується та зберігає -тривалу стійкість до корозії.
Вміст міді нижче 0,20%: не може утворювати достатньо-мідьвмісних сполук для ущільнення шару іржі. Отриманий оксидний шар залишається пухким і пористим, схильним до відшаровування внаслідок ерозії навколишнього середовища, що призводить до прискореної корозії підкладки.
Вміст міді понад 0,50 %: надлишок міді може відокремлюватися на границях зерен під час плавлення сталі, знижуючи міцність матеріалу та зварюваність-, але не покращує стабільність шару іржі.
3. Синергія з іншими елементами сплаву
Хром сприяє утворенню нерозчинних оксидів-багатих хромом, підвищуючи хімічну стійкість патини.
Фосфор покращує адгезію шару іржі до основи.
Разом ці елементи створюють більш міцний захисний бар’єр, ніж мідь окремо.
